Київ втрачає автентичність. Десятки історичних будинків опинилися на межі руйнації, чи можна їх врятувати (ІНФОГРАФІКА, ФОТО)

Опубликовано: 11.03.2020 В Києві на межі руйнації опинилися десятки історичних будинків. Чи можна їх врятувати?
Обличчя міста, що зникає

В КМДА запевняють, що за обслуговування та утримання споруди відповідає її балансоутримувач, але більша частина небезпечних будинків належить до комунальної власності.

Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання. Про це повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики Київської міської державної адміністрації. 

Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними — тобто такими, що підлягають негайному знесенню, і мешканці яких давно розселені. Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільскому (34 будинки)  та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок.

Далі йдуть Голосіївський та Солом'янський райони, в кожному з яких по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали  13 будівель, у Святошинському районі — 5.

Поділ

На історичних вулицях Подолу найбільша кількість аварійних будинків. Багато років кияни намагаються домогтися від столичної влади ремонту житлових будинків, яким більше сотні років. Через відсутність своєчасного ремонту Поділ ризикує позбутись окремих споруд, які є складовою цілісного архітектурного ансамблю цієї частини міста. Тим паче, що в переліку є досить спірні об'єкти.

Чомусь до списку непридатних для проживання споруд потрапили житлові садиби кінця ХІХ століття на Андріївському узвозі 22-а, 22-б. Зовні ці будинки в досить пристойному стані. Непогано виглядає і житловий чотириповерховий будинок у стилістиці модерну на Набережно-Хрещатицькій,  7-б, споруджений ще в 1913 році. Однак мешканці споруди жаліються на жахливий стан комунікацій та перекриттів.

Для усвідомлення масштабів проблеми варто лише назвати перелік вулиць на Подолі, на яких розташовані небезпечні будівлі. Андріївський узвіз, Боричів узвіз, Верхній/Нижній Вал, Волоська, Ігорівська, Іллінська, Сагайдачного... Однак планів реконструкції житлового фонду історичного Подолу в місті немає. Так, останнім часом влада Києва розпочала активну реставрацію будівель, що мають статус об'єктів культурної спадщини, але всі вони, на превеликий жаль,  не житлові. 

Верхнє місто

В Шевченківському районі більшість небезпечних будинків могли б стати туристичними перлинами столиці, але через наступ великого капіталу приватних забудовників ця частина міста страждає чи не найбільше. Наприклад, всім киянам відома скандальна історія з садибою Міллера по вулиці Гоголівський, 32-а, в Шевченківському районі. Понад сто років триповерховий будинок прикрашає центр міста, але відсутність ремонту та постійні перебудови практично знищили пам'ятку. В 1991 році будинок визнали непридатним для проживання, а у 2012 році Мінкульт позбавив садибу охоронного статусу. За 21 рік міська влада не зробила нічого для порятунку старого будинку.

А у 2019 році садиба на Гоголівський, 32-а стала ще й жертвою шахраїв. Троє осіб підробили документи на право власності на будинок, який перебував у комунальній власності Києва. Тоді в прокуратурі відкрили кримінальне провадження, яке триває і досі.

Складна доля вулиці Дмитрівської, що пролягає від площі Перемоги до Лук'янівської площі. Тут аж 7 житлових флігелів в неналежному стані. Всі вони збудовані на межі XIX-ХХ століть. Та з середини 1990-х років вулиця почала активно забудовуватись висотними будівлями, через що стан історичних споруд, переважно малоповерхової забудови, різко погіршився. Крім того, столичні забудовники не гребують зносити на цій вулиці старі будинки без відповідної дозвільної документації.

Недалеко від Дмитрівської, на вулиці Полтавській, 12, на межі руйнації опинився чотириповерховий квартирний будинок у стилі модерн. Зовні він виглядає досить ошатно, але всі перекриття всередині вже багато років на межі руйнації. Швидкий фізичний знос будівлі пов'язаний з інтенсивною забудовою сусідньої магістральної вулиці В'ячеслава Чорновола, де зведені 20-, 25-поверхові висотки.  Ця споруда одна з небагатьох вцілілих на Лук'янівці після масового знесення у 1950-1980 роках.

Приватні садиби та хрущівки

Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, в Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах. Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку, що в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24. 

Відзначимо, що проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва тягнеться вже багато років. Щовесни в КМДА рахують кількість небезпечних зон, але конкретних рішень для порятунку цілих вулиць не знаходять. В планах КМДА на найближчі роки побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але у скільки мільйонів гривень обійдуться ці роботи, достеменно невідомо. 

Досі не знесено будинок на Голосіївському проспекті, 70, який був зруйнований внаслідок вибуху газу 8 липня 2017 року. Нагадаємо, тоді під завалами повоєнного триповерхового будинку загинуло 2 осіб, ще 6 отримали тілесні ушкодження різної тяжкості. В КМДА визнали потерпілими 93 особи, але окремі потерпілі родини досі чекають  на свої нові  квартири. Тим часом, поруч завершується будівництво висотного житлового будинку...

Не позаздриш мешканцям курортної частини міста — Пуща-Водиці (Оболонський район — Delo.ua). Тут небезпечними визнано 2 приватних будинки по вулиці Лісній, 13-а, б та 3 на вулиці Новікова-Прибоя. Що стало причиною для знесення цих будівель в КМДА, не пояснили. 

Решта аварійних будинків — цегляні хрущівки. Зокрема кілька таких є на Подолі і у Святошинському районі. Повний перелік житлових будинків, що несуть небезпеку для життя, дивіться тут:

 

Більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 знаходяться в управлінні ОСББ.

Варто зазначити, що визнання житлових будинків аварійними досі регламентується постановою Ради Міністрів Української РСР від 1984 року, а з 2009 року в Україні діють Правила оцінки фізичного зносу жилих будинків. Згідно з цими нормами законодавства, будинки вважаються непридатними для проживання, якщо всі елементи будівлі знаходяться у зруйнованому стані.

В КМДА цю багаторічну проблему ігнорують, посилаючись на норми вітчизняного законодавства, згідно з якими відселення мешканців непридатних для проживання будинків, обслуговування та ремонти виконуються організаціями, на балансі яких ці будинки знаходяться.

Враховуючи відсутність комплексного підходу в Києві, а також загальноміської програми порятунку аварійних будівель, можна сміливо зазначити, що доля всіх перерахованих будинків одна — знесення. І тут єдиним наріжним каменем стоїть лише питання часу. 

Автор: Василь Михальчук

 

 

Источник: delo   Источник